П'ять методів як утеплити горище або метод прибрати конденсат під дахом

Утеплене горище дозволяє заощадити до 30% на опаленні. І вже цього достатньо, щоб зайнятися питанням його утеплення. Але горищне приміщення можна утеплити та влаштувати там ще одну кімнату – майстерню чи художню студію. А якщо утеплити якісно, та ще провести воду та опалення там можна жити цілий рік. Наприклад, це чудовий варіант виділити окреме житло для підлітка. Але розберемося як можна утеплити горище наскільки це складно і дорого, і що робити, якщо під дахом постійно збирається конденсат.

П'ять методів як утеплити горище

Візьмемо найбільш поширені навколо яких точаться суперечки і ламаються списи. А потім докладно розберемо найперспективніші та збалансовані способи утеплення. Поєднує всі способи утеплення горища те, що основним утеплювачем є повітря укладене в бульбашках або між волокнами теплоізолятора.

1. Спінений поліуретан. Відносно новий метод утеплення з дуже непоганими показниками зниження теплопровідності. Шар утеплювача розпорошується на всі поверхні, де потрібно створити шар теплоізоляції. До переваг можна віднести:

• висока адгезія – напилення зі спіненого утеплювача лягає та приклеюється до будь-яких поверхонь: цегла, бетон, дерево, метал, пластик;
• герметизує та заповнює всі щілини та стики;
• вологостійкий та вологонепроникний;
• дуже просто та швидко наноситься;
• на поліуретановому утеплювачі не з'являється пліснява та грибки;
• додатково зміцнює покрівельну конструкцію, усуває вібрацію та деренчання якщо наноситься зсередини на листові матеріали;
• помітно знижує рівень шуму всередині приміщення, хоча поступається волокнистим видам утеплювача).

Але є у цього утеплювача і недоліки:

• висока ціна поліуретанового утеплювача;
• хоча спінений поліуретан і відноситься за групою горючості до класу Г2 (що не розповсюджують горіння), але все ж таки поступається повністю негорючою мінеральній ваті;
• у вологостійкості є і зворотний бік - шар спіненого поліуретану паронепроникний, і є можливість випадання конденсату на внутрішній поверхні утеплювача.

2. Керамзит по горищному перекриттю. Керамзит - це пустотілі овальні гранули, які виходять при випалюванні легкої схильної до спучування глини. Керамзит використовується як засипний утеплювач, часто як наповнювач під стяжку. До переваг утеплення керамзитом відноситься:

• негорючість;
• екологічна безпека;
• доступність та поширеність керамзитового утеплювача;
• досить низький коефіцієнт теплопровідності, а отже добрий утеплювач;
• з його допомогою можна створити міцне та тепле міжповерхове перекриття;
• навіть якщо використовувати керамзит як насипний матеріал без стяжки він працює при цьому не приваблює гризунів та комах;
• стійкий до перепадів температур;
• не змінює своїх властивостей за умов підвищеної вологості.

Але утеплення керамзитом також не позбавлене недоліків:

• поступається за теплоізоляційними властивостями всім іншим методам;
• підходить тільки для утеплення перекриттів та підлог;
• досить важкий, особливо в поєднанні з бетонною стяжкою – тому має бути хороший запас міцності та здатність армопояса, що несе.

3. Утеплення мінеральною ватою по горищному перекриттю. Це зазвичай рулонний матеріал укладається між лагами (балками) горищного перекриття. Переваги мінеральної вати при утепленні горищного перекриття:

• дуже високі теплоізоляційні властивості 0,035-0,037 Вт/м*К;
• хороший звукоізолятор, мабуть, найкращий серед матеріалів для утеплення;
• негорючий матеріал - це або кварцові, або базальтові волокна, а це мінеральні вулканічні породи і все, що там могло згоріти вже згоріло мільйони років тому;
• висока паропроникність утеплювача - мінеральна вата "дихає" випускає зайву вологу це добре для мікроклімату всередині приміщення;
• мінеральний утеплювач Роквул, Ізовер та інші екологічно безпечний;
• у товщі мінеральної вати не заводяться гризуни;
• мінеральний утеплювач легко укладати, добре заповнює усі порожнини;
• не боїться вібрацій та зміщень балок та кроквяної системи.

Але немає ідеальних матеріалів – є недоліки і мінеральний утеплювач:

• матеріал волокнистий, а значить із відкритою структурою і потрібно захищати утеплювач від вологи, точніше конденсації вологи на волокнах, для чого з боку теплого приміщення потрібна паронепроникна плівка – паробар'єр;
• у скловати (різновид мінеральної вати) є схильність до ламкості волокон та утворення мікрочастинок з гострими краями, тому потрібно укладати мінеральну вату в респіраторі, окулярах та рукавичках.

4. Утеплення мінеральною ватою по скатах і горищному перекриттю. За властивостями це той самий матеріал, що й у попередньому пункті. Така система дозволяє зберегти ще більше тепла. А при посиленому утепленні скатів можна облаштувати на горищі мансарду. Тільки виникає ще кілька нюансів із захистом мінерального утеплювача з боку покрівельного покриття. Докладно розберемо покрівельний пиріг мансарди, що утеплює, нижче.
5. Еко-матеріали - тирса або еко-вата (целюлоза або льон). Тирсою можна утеплити горищне перекриття, якщо засипати їх між лагами. А з целюлози роблять або насипний утеплювач, або мати, також як можна зустріти у продажу мати для утеплення з відходів лляного виробництва. До переваг цих видів утеплювача можна віднести лише натуральне походження та доступність. Тирса так взагалі в деяких випадках можна дістати безкоштовно. На цьому переваги закінчуються, ці утеплювачі добре горять, подобаються гризунам та комахам, а також сильно вбирають вологу. У принципі непогано справляються із завданням для південних регіонів, де не буває морозів.

Як утеплити нежитлове горище

Насамперед розглянемо класичні методи утеплення. Метод утеплення спіненим поліуретаном, що отримав останнім часом, та інші горючі матеріали тут розглядати не будемо. Розберемо особливості утеплення горища мінеральною ватою.

Для початку прояснимо термінологію тому що іноді виникає плутанина що таке мінеральна вата, чим вона відрізняється від кам'яної, і що таке базальтова і скловата.

Мінеральна вата – це загальна назва всіх волокнистих утеплювачів, де волокна отримані з розплаву мінеральних речовин. Сюди входять:

1. Скловата – сировиною служить кварцовий пісок та скляний бій. Активно застосовується для утеплення дахів, горищ, трубопроводів та технологічного обладнання. Однією з найкращих вважається скловата ISOVER від концерну «Сент-Гобейн». Скловата – це недорогий та якісний утеплювач, але гірше тримає структуру порівняно з базальтовою ватою. Це виявляється у зстеженні (ущільненні та зменшенні товщини на 20-30%) сповзанню якщо скловата укладена поверхнях з крутими кутами або на вертикальних стінках. Це відбувається не відразу, а через 20-25 років з моменту укладання. Але в порівнянні з терміном служби будинку 60 і більше років, все ж таки неприємна особливість. Яку вдалося знизити небагатьом брендам, які виробляють утеплювач зі скловати, одним з кращих є утеплювач Ізовер.
2. Базальтова вата (вона ж кам'яна) технологія виготовлення та структура схожа на скловату. Тільки температура плавлення базальтових порід набагато вища, а ламкість і схильність до утворення мікрочастинок з гострими краями нижче. Коефіцієнт теплопровідності базальтової та скловати співмірний. Але фізичні та експлуатаційні властивості утеплювача з кам'яної вати набагато вищі. Тільки базальтова вата підходить для створення вогнестійких перегородок (витримують 1000 градусів 30 хвилин і більше). Також є утеплювач із базальтової вати у вигляді жорстких плит високої щільності, які підходять для утеплення фасадів під штукатурку. І для плоских дахів під стяжку або під покрівельну мембрану ПВХ. В обох випадках кам'яна вата не втрачає своїх властивостей протягом усього терміну експлуатації, а це не менше ніж 50 років. А в окремих різновидів базальтової вати ROCKWOOL розрахунковий термін служби до 100 років.
3. Шлакуватий останній вид мінераловатних утеплювачів. Але докладно розглядати ми його не будемо, оскільки її використання неприпустимо в цивільному будівництві. Шлаковата підходить тільки для утеплення підземних трубопроводів та технологічного обладнання на тих ділянках, де немає персоналу, що постійно працює.

Утеплення по горищному перекриттю

Хороша новина полягає в тому, що окрім економії на опаленні утеплення горищного перекриття дозволяє вирішити проблему конденсату на внутрішній поверхні покрівельного покриття і навіть утворення бурульок і льоду, які можуть обірвати ринву, що теж дуже недешево. Фізику процесів під покрівлею ви можете побачити на ілюстрації нижче.

Тепер ви знаєте, що коли бачите проталіни у снігових шапках на дахах – це ознака поганого утеплення або повної відсутності утеплення. На наступній ілюстрації показано типову структуру утеплення горищного перекриття з повним набором покрівельних плівок та мембран.

Зверніть увагу на нижній шар пароізоляції із боку кімнати. Там має бути спеціальна плівка, яка не пропускає тепле вологе повітря з кімнати вглиб утеплювача. Це дуже важливо, інакше пара може сконденсуватися прямо всередині волокнистого утеплювача. А крапельки води витісняють повітря та схильні з'єднаються один з одним – це призводить до майже повної втрати теплоізоляційних властивостей. Мокрий утеплювач – мертвий утеплювач.

У нормальному режимі паробар'єр, який знаходиться за шаром обробки стелі, впритул до утеплювача досить теплий і конденсат на внутрішній поверхні не утворюється. Але якщо «заощадити» і укласти дуже мало утеплювача, то температура на поверхні плівки буде нижчою за рівень точки роси. І на пароізоляційній плівці випадатиме конденсат. А регулярне випадання конденсату призведе до високої вологості в стельовому просторі. А звідси пліснява, грибок, відшарування та темні плями на стелі, особливо по кутках.

Тому дуже важливо укладати достатній шар утеплення 150, мінімум 120 мм мінеральної вати, якщо ще не буде дощатого настилу. А краще зробити теплофізичний розрахунок потрібної товщини утеплювача. Про правила розрахунку товщини утеплювача ми напишемо трохи нижче.

Також на ілюстрації є ще один шар поверх утеплювача – супердифузійна мембрана. Це матеріал з односторонньою проникністю, що пропускає водяну пару з маси утеплювача, але не пропускає воду зовні. Виникає питання, навіщо випускати пару з утеплювача, якщо ми уклали пароізоляцію і захистили її від пари з теплого приміщення.

Це так, але не буває нічого абсолютного, і трошки вологи все ж таки буде просочуватися і з часом накопичуватися якщо закупорити волокнистий утеплювач з двох сторін. Саме для того, щоб утеплювач міг висихати і потрібна така «хитра» мембрана, яка випускає пару з утеплювача, але не пропускає крапельки води зовні в утеплювач.

Але супердифузійна мембрана досить дороге задоволення і при утепленні горища з наступним настилом можна обійтися без неї. Головне залишити невеликий вентиляційний зазор між поверхнею вати та панелями настилу як на фото нижче.

Утеплення по скатах покрівлі

Але якщо горищне перекриття це бетонна плита, то краще утеплювати покрівельні скати. Площа скатів більша за площу перекриття, через це вати потрібно більше. Але й економія щодо тепловтрат буде більшою. Та й ризик випадання конденсату на внутрішній стороні металочерепиці знижується.

Якщо не передбачається обладнати горище в мансарду, що живе, достатньо укласти утеплювач між кроквами. Глибина крокв найчастіше 150 мм. Якщо заповнити цей простір мінеральною ватою, а потім зсередини розкотити і закріпити пароізоляційну плівку, а зовні мембрану, цього більш ніж достатньо. Приклад правильного покрівельного пирога з утеплювачем для металевої покрівлі див. нижче.

Зсередини пароізоляція скатів нежилого горища виглядає приблизно так.

Якщо на внутрішній поверхні плівки утворюється конденсат, то:

1. Товщина утеплювача недостатня і точка роси утворюється на внутрішній поверхні паробар'єру. Але виникає логічне питання, звідки на горищі стільки пари, і тут ми переходимо до наступної причини.
2. Щось не так з горищним перекриттям, воно надто паропроникне і на горище проходить все тепле і вологе повітря і приміщення, що опалюється. Це може бути через нещільні люки для сходів на горище, або якщо перекриття - це балки, просто обшиті дошками, а зсередини деяка косметична обробка. У такому випадку потрібно зробити пароізоляцію горища, відокремивши його від житлового приміщення. Щоб не демонтувати внутрішнє оздоблення паробар'єр краще монтувати з боку горища. А якщо пара і тепле повітря «витікає» через люк, рекомендуємо замінити його на сучасні складні горищні сходи. У них кришка люка утеплена та щільно підігнана і є ущільнювальні вставки з гуми або EPDM каучуку.

Як утеплити горище під житлове приміщення (мансарду)

Тут все схоже на вже розглянуті варіанти, але є свої особливості:

1. При утепленні схилів потрібно «утоплювати» крокви в утеплювачі повністю. Незважаючи на те що деревина сама по собі хороший утеплювач її теплопровідність не йде в жодне порівняння з мінеральною ватою. І незакриті крокви можуть стати містками холоду, джерелами конденсату та інших неприємностей.
2. Шар утеплення для житлової мансарди набагато товщі, ніж для нежитлового горища. Це 300 мм, мінімум 250, якщо покрівля буде під бітумну черепицю. Справа в тому, що бітумна черепиця укладається на суцільну підкладку із фанери або OSB. А 12 мм фанери плюс сама бітумна черепиця та повітряний зазор під підкладкою – це непогана теплоізоляція сама по собі.
3. Мансардні вікна - це особливий вид вікон, які монтуються прямо в скат покрівлі і приймають на себе таке ж навантаження від дощу, снігу та граду, що й покрівельне покриття. Неправильно встановлене мансардне вікно стане джерелом проблем: промерзання, протікання, конденсат на рамі, укосах та склі. Ціна мансардних вікон, як і вартість монтажу, досить високі, але це не те на чому можна заощадити. Адже усунення наслідків такої «економії» обійдеться набагато дорожче.

Структура покрівельного пирога утепленої мансарди

На ілюстрації зображено розріз повного пирога утепленої мансарди. Зверніть увагу на другий шар утеплювача товщиною 50 мм, укладений між поперечними брусами, який перекриває крокви.

Звичайно товщина утеплювача 150+50=200 мм достатня тільки для південних регіонів України або для мансарди, що не опалюється, для літнього «дачного» проживання.

Які види утеплювача підходять для утеплення мансарди

Для теплої та сухої житлової мансарди підходять лише мінеральна вата. Точніше два її різновиди: скловата і базальтова вата. Базальтова вата краще за теплофізичними властивостями, але скловата помітно дешевше при цьому не сильно поступаючись. Тому ми підготували невелику порівняльну таблицю, щоб легше визначитися з вибором.

Як видно з таблиці базальтова вата виграє у довговічності та збереженні властивостей та 3D структури. Враховуючи, що якось виправити або перекласти мінеральну вату без демонтажу настилу та внутрішньої обробки мансарди не можна, рекомендуємо купити базальтову вату для утеплення горища.

Як розрахувати товщину утеплювача

Потрібно щоб коефіцієнт теплового опору покрівельного схилу був не меншим за нормативне значення. У разі житлової мансарди все навантаження перебирає шар мінерального утеплювача. Теплопровідністю покрівельного матеріалу та шару внутрішнього оздоблення можна знехтувати. Тепловий опір покрівельного схилу, стіни або іншої конструкції позначається латинською літерою R (м2*К/Вт). Цей показник означає скільки теплової енергії піде з одного квадратного метра поверхні при різниці температур за і перед стіною в 1 градус. Формула визначення теплового опору виглядає так:

R=δ/λ,

де: δ - Товщина утеплювача в метрах, λ - розрахункова теплопровідність утеплювача, вимірюється в (Вт / м * К).

Список нормативних показників наведено нижче

• для покрівлі або горища R>6,0
  для зовнішніх стін R>4,0
  для підлог над підвалом R>2,0
  для підлог на ґрунті R>3,0.

Наш випадок – це покрівля, нам відомо значення теплового опору та питома теплопровідність мінеральної вати 0,037 Вт/м*К.

Значить товщина утеплювача для утеплення горища

δ=λ*R = 0,037*6 = 0,222 метри

Округлюємо у велику сторону виходить 0,25 м або 250 мм. Для південних регіонів цього цілком достатньо, але для півночі та заходу України краще взяти запас та укласти 300 мм вати. Тим більше, що нормативні показники не факт, що розраховували для житлової опалювальної мансарди.

Найдорожчі помилки при утепленні горища

Розібралися як робити потрібно тепер пробіжимося по критичним помилкам утеплення горища, усунення яких обходиться особливо дорого.

1. Відсутність чи недостатня величина вентиляційних зазорів між покрівельним матеріалом та гідроізоляційною мембраною. З внутрішньої сторони металочерепиці повинен бути вентиляційний зазор 40-50 мм, для того щоб повітря могло вільно циркулювати в підпокрівельному просторі підсушувати супердифузійну мембрану і утамовувач. Також по гідроізоляційній мембрані повинен безперешкодно стікати конденсат, не затримуючись брусами обрешітки. На наступній ілюстрації позначено напрямок руху повітря і відведення конденсату в нормальній покрівлі, що утеплює.

​

2. Як паробар'єр було укладено паропроникну плівку або не проклеєно стики. На жаль, іноді навіть будівельники плутають поняття паропроникності та пароізоляції. І з повним переконанням, що покрівля ж повинна «дихати», укладають на місце паробар'єра проникну для пари плівку. Або беруть непроникну плівку і кріплять її лише механічно, наприклад, цвяхами чи будівельним степлером.
   
   Нагадаємо, мета пароізоляції НЕ ПРОПУСТИТИ водяну пару з теплого приміщення вглиб утеплювача. Для цього потрібно по всіх площах схилу включаючи периметр і примикання закріпити непроникну плівку. А стики плівки проклеїти спеціальними стрічками, що герметизують. Наприклад, двосторонньою бутилкаучуковою стрічкою К-2, або фольгованою клейкою стрічкою АЛ-1. Окремо потрібно заклеїти всі точки кріплення там, де плівку пробили цвяхи та скоби степлера. Також потрібно приклеїти краї пароізоляційної плівки до стін або балок по периметру. Тільки так можна зробити утеплення горища ефективним. Інакше волога проникне у товщу утеплювача і випаде там у вигляді конденсату на волокнах. А до чого призводить волога в товщі утеплювача, ми вже писали.

2. Недостатня товщина шару утеплення. Якщо «заощадити» і укласти менше мінеральної вати, ніж виходить за розрахунками. Логіка, що краще трохи утеплювача, ніж зовсім нічого, в даному випадку працює не зовсім правильно. Якщо до утеплення у вас був вільний вентильований простір і конденсат якщо і випадав на внутрішній стороні покрівлі, то швидко висихав. А тепер конденсат випадатиме на поверхні пароізоляційної плівки. А якщо вона контактує з декоративним оздобленням стелі або стін житлової мансарди, вода заганяється всередину обробки. Наприклад, гіпсокартонного листа, штукатурки чи дерев'яної обшивки. А це пліснява грибок які не тільки ведуть до декоративних дефектів, але й становлять реальну небезпеку для здоров'я.

2. Неправильний монтаж мансардних вікон призводить до того, що вони течуть або «плачуть». Найгірше, коли під час встановлення мансардного вікна використовували монтажну піну. Справа в тому, що вікно кріпиться до кроквяної системи, а вона рухома протягом року. Завжди є невеликі зрушення та усунення через коливання температури зима/літо. І за рік монтажна піна викришиться і утворюється порожнечі та порожнини. А це прямі провідники холоду, конденсату і навіть інею у разі промерзання. Тому рекомендуємо довіряти встановлення мансардних вікон тільки професіоналам, які точно знають, як зв'язати шар утеплення гідро- та пароізоляцію покрівлі з вікном. Повірте, навіть найдорожчий майстер обійдеться дешевше від розкриття та повторного монтажу.

Сподіваємося матеріал цієї статті про способи та правила утеплення горища був для вас корисним. Якщо вам цікаві новинки у сфері будівництва та економії енергоресурсів, підписуйтесь на нашу розсилку. А зараз можете подивитися іншу статтю про покрівельну гідроізоляцію.